Генеральний директор МІА «Росія сьогодні» і засновник Koktebel Jazz Party Дмитро Кисельов розповів про організацію фестивалю, плани на майбутнє і підтримку Коктебеля.
- Дмитро Костянтинович, другий рік поспіль фестивалем займається «Червоний квадрат». Як ви оцінюєте організацію заходу?
— Мені здається, успішно. Те, що вони займаються фестивалем другий рік, — це просто підтвердження того, що першого року все було добре.
МІА «Росія сьогодні» в 2014 році своїми силами зробило, підхопило фестиваль, який я заснував в 2003 році і потім вже віддав моїм українським друзям, — і бренд, і оргкомітет, — тому що я сам не є професійним продюсером. Проте агентству вдалося в 2014 році зробити яскравий фестиваль, і це було вкрай необхідно, тому що коктебельці і кримчани казали: «Що ж, за України був фестиваль, а за Росії фестивалю не буде?». Я сказав «Буде, все зробимо».
Ми зробили фестиваль під новим брендом Koktebel Jazz Party, зареєстрували його на агентство, заручилися підтримкою Міністерства культури Російської Федерації, нам вдалося швидко зібрати спонсорів, і на позабюджетні засоби ми зробили фестиваль.
Коли ми зрозуміли, що виклик дуже серйозний — а ми, агентство, не є продюсерською компанією, — то запросили «Червоний квадрат» в якості продюсерів, а самі займаємося медіасупроводом, підтримкою, зробили свій прес-центр. Проте бренд ми зберігаємо за собою.
Ми дуже задоволені тим, як це робиться, тим більш що два арт-директори — Михайло Іконников і Сергій Головня — залишаються нашими. «Червоний квадрат» використовує всю свою продюсерську міць, а ми як агентство знову ж таки знайшли спонсорів, у нас дуже вагома роль, ми контролюємо ситуацію. Це, безумовно, наш загальний, спільний продукт, тим більш що нас підтримують і такі компанії, як ВДТРК. Скажімо, в «Вістях» був сюжет про відкриття, а сьогодні в великих недільних «Вістях» буде сюжет про закриття.
- В 2014 році фестиваль, враховуючи склад виконавців, можна сказати, був не зовсім джазовим. У 2015 році, навпаки, був цілковитий джаз і тільки один блюзовий номер, що теж дуже близько до джазу, і цього року вся програма джазова. Чи ви плануєте в майбутньому так складати програму, щоб на фестивалі був тільки джаз?
— По-перше, джаз буває дуже різний — наприклад, acid-jazz. Ми можемо різноманітити програму, але нам спочатку треба було визначити, що це саме джазовий фестиваль і що все, що на ньому буде, має рости з джазу, має оточувати джаз. Тому що коли останні роки фестиваль робили мої колеги з України, то це був вже практично world music — там був і фолк, і якісь народні, і екзотичні ансамблі, і все що хочете. Ми, звичайно, будемо доповнювати програму, але основа залишиться джазовою, інакше ми просто втратимо формат і не зрозуміємо, куди рулюємо, — у нас має бути якийсь фундамент.
Джаз дуже добре прийшов сюди, зараз уже багато хто у Волошина знаходить якісь джазові ноти в його віршованих ритмах. Джаз вже прикипів до Коктебеля, і йти кудись в інший бік не має сенсу. Це найбільша джазова подія пострадянського простору, це найбільша міжнародна культурна подія Криму, так що ми будемо підтримувати цей формат.
Наступного року буде 15-й фестиваль, і він відкриється 18 серпня. Зараз вже відомі дати його проведення — 18, 19, 20 серпня, тобто п'ятниця, субота, неділя.
- Цього року вперше був запрошений колектив з Китаю. Чи сподобався вам їх виступ? Чи плануєте ви привозити колективи з інших країн, музиканти з яких ще не брали участь у фестивалі?
— Взагалі географія фестивалю велика. Там, здається, були всі: і норвежці, і фіни, і німці — кого тільки не було. І, звичайно, відкриттям цього року був колектив з Китаю, всім дуже сподобалося.
Звичайно, ми будемо розширювати географію, тому що світ більший за Америку, і джаз більший за Америку, так що безумовно. У нас будуть і країни СНД, ми мріємо побачити українських виконавців, які завжди тут були. Я розумію, що зараз на них чинять великий тиск і приїхати сюди рівнозначно мало не самогубству, проте ми були б раді їх бачити.
- Цього року, як і минулого, ви плануєте передати засоби, виручені від проведення фестивалю, школі. Ви збираєтеся продовжити цю традицію наступного року чи будете направляти засоби комусь ще?
— Я думаю, що ми зробимо це хорошою традицією: збори від усіх квитків мають надходити до фонду розвитку Коктебеля, тому що Коктебель — це потенційно розкішне селище. У нього має бути особливий статус як символ того, що тут дуже міцна волошинська літературно-художня традиція Срібного століття. Також тут дуже міцна аерокосмічна традиція, закладена Сергієм Павловичем Корольовим — після того, як він особисто встановив рекорд тривалості польоту на планері, що був виготовлений мало не своїми руками, за його власною конструкцією. Тут славна військова, героїчна історія: тут викинули відволікаючий десант, усі загинули, людей відправили на смерть, але така у них була місія під час війни.
Тут також серйозна екологічна тема: Коктебель розташований між двома заповідниками — Кара-Дагом і Тихою бухтою. Тут своя драма: за часів Хрущова вивезли весь пісок і привезли крейдяний гравій, який під час шторму робить воду каламутною і білою.
Тут одне з найкрасивіших місць на землі, і ми будемо підтримувати і розвивати селище — звісно, через школу, адже в цій школі вчаться люди майбутнього Коктебеля, покоління тих, хто створюватиме обличчя селища в майбутньому.
Цього року за узгодженням з батьківським комітетом ми плануємо купити комп'ютерні екрани, електронні дошки, тому що там досі пишуть крейдою, стирають ганчіркою, і це вже не дуже сучасно. Державний бюджет, який виділяється школі, вирішить цю проблему мало не за 8 років, а ми вирішимо її за рік-півтора.
І ще ми тут, в Коктебелі, підтримаємо дитячу танцювальну школу, тому що діти там танцюють ще в костюмах своїх батьків, їх постійно латають, але діти виграють — вони чемпіони Криму. Я думаю, що ці костюми коштують відносно недорого, і ми розділимо кошти між школами, загальноосвітньою і танцювальною.
- Що б ви хотіли сказати гостям фестивалю, нинішнім і майбутнім?
— Те, що ви приїжджаєте сюди, означає, що ви не лише любителі джазу, а люди, захоплені Коктебелем. Ви берете участь в розвитку і Криму, і, звичайно ж, Коктебеля. Ваша енергія дуже потрібна цьому культовому місцю і вітчизняної, і світової культури — його так відверто недооцінюють.
І я впевнений, що серед наших глядачів є й заможна публіка — раніше джаз називали музикою товстих. Подумайте, чим ви можете допомогти Коктебелю, як ви можете брати участь в його житті.
Тут має виникнути співтовариство людей, які своєю енергією підтримають славні традиції. Коктебель не може бути весь в минулому — у нього має бути майбутнє, і ми якраз його створюємо, так що давайте створимо співтовариство. Тут уже живуть Едвард Радзинський, Арина Шарапова, Віктор Єрофєєв тут оселився. Тут є приваблива сила, і, віддаючи, ви будете заряджатися Коктебелем.